Новини

Один з найперспективніших тернопільських спортсменів – 20-річний боксер з Микулинців Віктор Петров, хоча й не потрапив на Олімпійські ігри в Бразилії, але сумувати йому ніколи. У його планах – відбоксувати в любителях повний чотирирічний цикл і, змужнівши та подорослішавши, здобути не лише путівку на Олімпіаду-2020 в Токіо (Японія), а й поборотися там за медаль. А тим часом Віктор у складі збірної Тернопільської області поїхав на змагання «Олімпійська надія» (вік боксерів до 22 років), які відбуваються з 3 по 9 жовтня в Кропивницькому. Про майбутні старти Віктора, його перехід в іншу вагову категорію та цікаві історичні паралелі читачам «Номер один» розповів особистий тренер боксера, заслужений тренер України та його батько Віктор Михайлович Петров.

– На «Олімпійській надії» у Кропивницькому, – почав розмову Віктор Петров-старший, – збірну області представляють чотири боксери зі спортивного клубу «Медобори» (смт Микулинці): Павло Гулькевич, Олег Кузяк, Володимир Мандзюк та Віктор Петров. Ці змагання для мого сина будуть особливими, адже він переходить у вищу вагову категорію. Ставимо собі завдання потрапити у Кропивницькому мінімум у призи. А з 9 по 15 листопада нас чекає в Харкові дорослий чемпіонат України, де будуть боксувати всі найсильніші майстри шкіряної рукавички України. До цих змагань ми теж будемо серйозно готуватися.

– З чим пов’язано те, що Віктор Петров-молодший переходить у вищу вагову категорію?

– Три роки Віктор працював в одній вазі (до 64 кг), хлопець почав рости. У нього вага пішла вгору, 66-67 кг – це була його нормальна вага, тому доводилося зганяти зайві кілограми. З цим, власне, у нього і виникли проблеми в олімпійський рік. Тому на змаганнях у Кропивницькому син уперше боксуватиме в новій ваговій категорії (до 69 кг). Рік-два до неї треба буде звикнути, набрати фізичних кондицій, але ми докладемо всіх зусиль, щоб і в ній показати себе з кращого боку.

– Доводилося чути, що Ваш підопічний має травму, яка йому останнім часом дошкуляє?

– У Віктора раніше була травма лівої робочої руки. Проблеми почали зникати, але нещодавно він знову травмував руку. З нашим клубом «Медобори» їздили до Івано-Франківська на матчеву зустріч. В одному бою завдав удару супернику в лоб, в іншому – в лікоть, і стара травма знову дала про себе знати. Треба робити операцію, але поки немає часу, адже на черзі важливі старти. Зараз працюємо здебільшого однією рукою, щодня ходимо на процедури, мастимо руку мазями… Лише після чемпіонату України буде пауза, тоді, очевидно, зробимо операцію. Треба кістку поставити на місце і дати їй час загоїтися.

– 2015-й став визначальним роком для Віктора Петрова, адже саме тоді він уперше здобув Кубок України та потрапив до дорослої збірної.

– Кубок України відбувався у Миколаєві в квітні. Його ми виграли доволі несподівано, адже поїхали туди виключно на тренувальні збори. Але Віктор почав нормально працювати, тренери це побачили і дали можливість провести йому бій, хоча він тоді був у молодіжній команді і серед дорослих ще не боксував. Пригадую, у фіналі син одностайним рішенням суддів переміг представника Львівщини Івана Данчу, який, у свою чергу, перед тим у півфіналі здолав срібного призера Олімпіади-2012 Дениса Беринчика. Так Віктора запросили у дорослу збірну України, в яку нормально вписався, постійно стояв у парах з лідерами своєї вагової категорії – Володимиром Матвійчуком (Житомир) та Мгером Оганісяном ( Хмельницький). Особливо нікому не поступався.

– Чи дуже Віктор розчарувався, що не поїхав у Бразилію на Олімпіаду?

– Звичайно, розчарування було, адже він дуже хотів потрапити на найголовніші спортивні старти чотирьох років. Вважаю, що не отримав ліцензії через проблеми з ваговою категорією, про яку я говорив. Чемпіонат України виграв у листопаді 2015 року, а всі ліцензійні змагання відбувалися в травні-червні 2016 року. Вага пішла догори, а з 69 кг він не міг піти, бо в цій вазі готували на Олімпіаду іншого боксера.

На всесвітньому ліцензійному турнірі Віктор програв американцю, який у кінцевому рахунку виборов ліцензію, поїхав на Олімпіаду, де два бої виграв і один програв. Вважаю, що до ліцензійних турнірів треба готуватися в комплексі. Спортивна форма боксерів – це добре, але потрібна підтримка і з боку країни. До прикладу, на відбіркових ліцензійних змаганнях не було жодного українського рефері, хоча з тієї ж Росії поїхали одразу три судді. На подібних змаганнях треба враховувати всі сторони, адже бокс зараз – це в тому числі політика і бізнес.

– У ваговій категорії до 64 кг на Олімпіаду таки поїхав представник України…

– Так, ним став Володимир Матвійчук, який у першому бою програв Колласу Сотомайору. Для мого сина та Матвійчука відбори на Олімпіаду були різними. Віктор був у складі олімпійської команди і їздив на змагання разом зі збірною. Натомість ті боксери, які представляли «Українських отаманів» у Світовій серії боксу, мали свої ліцензійні турніри. Вітя поїхав за ліцензією на змагання, де потрібно було проводити 6-7 боїв (42 боксери), а опонент – на турнір, де в нього у суперниках були шість спортсменів. Матвійчук один бій виграв, другий програв вірмену, якого Віктор переміг на Європейських іграх у Баку. Потім Матвійчук мав ще боксувати з іспанцем, але той знявся зі змагань і таким чином українець отримав ліцензію. З однієї сторони – прикро, що мій син не поїхав на Олімпіаду, а з іншої – добре, що хоч один з українських боксерів цієї вагової категорії зумів здобути ліцензію на Ігри в Ріо.

– Якщо брати результати виступів на Олімпіаді, чи міг гіпотетично Віктор Петров-молодший гідно там виступити?

– Вважаю, що так. Скажімо, в лютому цього року на турнірі у Болгарії Віктор нарівні боксував з росіянином Віталієм Дунайцевим, котрий на Олімпіаді став третім. А рік перед тим, на перших Європейських іграх у Баку, лише через травму поступився представнику Азербайджану Колласу Сотомайору (уродженець Куби), який у Бразилії став другим. У ваговій категорії до 64 кг боксери приблизно одного рівня, з більшістю Віктор боксував і міг на Олімпіаді створити їм серйозний опір.

– Чи немає у Віктора запрошень боксувати за головну боксерську команду країни «Українських отаманів» у Світовій серії боксу?

– У 2015 році Віктор дебютував за «Українських отаманів», коли з командою поїхав у Алжир. Там, щоправда, він роздільним рішенням арбітрів поступився їхньому лідеру. У новому сезоні син знову планує боксувати за «Отаманів».

– А чи не кличуть Вашого підопічного у професіонали?

– Плануємо ще один олімпійський цикл бути в любителях. Є пропозиції від професійних клубів. Наразі хочемо окріпнути в новій категорії. Віктор був у в.к. до 64 кг лідером української збірної, добре почувався, а зараз – нова категорія, змінюється методика тренувань, у вищій вазі удари жорсткіші, відповідно манеру бою треба змінювати. У ній боксер повинен бути технічно вивчений, грамотний, мати акцентований удар, щоб своєму супернику створити опір.

– І на завершення нашої розмови хочеться знати Вашу авторитетну думку, чому українські боксери провалили Олімпіаду, не здобувши жодної медалі?

– Нещодавно відповів на схоже запитання головний тренер збірної України з футболу: яке становище в державі, таке й у футболі. Те ж саме стосується боксу. Фінансова підтримка збірників була незначною, мізер виділяли на медикаменти та вітаміни. По-друге, в Бразилію поїхала молода, необкатана команда, складена з боксерів віком 20-21 рік. Їх ще потрібно «обтесати». Це не команда попередників, які пройшли два олімпійських цикли. Той же Олександр Усик на першій Олімпіаді в Китаї вже у другому бою програв, а на других Іграх у Лондоні став кращим боксером світу. А ще в Бразилії було кілька суперечливих боїв, у яких українським боксерам могли віддати перемогу, чого, на жаль, не сталося. Переконаний, що хоча  б одну медаль наші співвітчизники набоксували.

ДОВІДКА

Віктор Петров народився 16 травня 1996 року в Микулинцях Теребовлянського району. Майстер спорту України міжнародного класу. Триразовий чемпіон Європи серед юніорів, срібний призер чемпіонату світу серед молоді (2014 р.). У 2015 році на I-х Європейських іграх у Баку здобув бронзову медаль. Боксував за «Українських отаманів» у матчі проти команди з Алжиру. Володар Кубка України з боксу (2015 р., вагова категорія 64 кг). Вихованець Теребовлянської ДЮСШ, представляє ФСТ «Спартак», тренується в Тернопільській ОШВСМ.