Новини

Про талановитого молодого боксера з Микулинців, майстра спорту міжнародного класу, триразового чемпіона континенту в різних юнацьких вікових групах, призера світової першості, а нині вже і віце-чемпіона Європи серед молоді Віктора Петрова-молодшого місцеві засоби інформації неодноразово писали.

Втім, за розповідями про ту чи іншу звитягу гідного сина та учня заслуженого тренера України Віктора Петрова-старшого досить часто залишаються в затінку напружені і виснажливі години тренувань, без яких про вагомі успіхи можна хіба що мріяти.

Тож які вони, тренувальні будні сімнадцятирічного атлета, котрий, як і гімнастка з Тернополя Ірина Сагайдак, є реальним кандидатом на участь у наступному році поки що в других юнацьких літніх Олімпійських іграх у Китаї?

— Ви напрочуд слушно зауважили, — відзначив Віктор Васильович Петров, — що без щоденної важкої праці годі було сподіватися результатів. Навіть сьогодні, коли син є не лише членом збірної України, а й одним із її лідерів, регулярно займається на навчально-тренувальних зборах молодіжної команди країни, фундамент успіху на тих чи інших змаганнях все одно закладаємо в тренувальному залі рідного спортивного клубу "Медобори". Причому ніскільки не посоромлюся зізнатися, що разом із сином, іншими талановитими молодими підопічними вчуся і сам. Не знаю, чи знайдеться ще в когось стільки літератури на боксерську тематику, чи хтось із колег має в своєму розпорядженні стільки тренажерів, виготовлених власноручно чи придбаних за свої кошти.

Усе, так би мовити, заради єдиної мети. У боксі, як і в багатьох інших видах спорту, претендентів на першість ніколи не бракує. Аби не виникало сумнівів у твоїй перевазі, маєш бути на голову вищим за конкурентів.

— Знову ж таки, — уточнює Віктор Васильович, — сьогодні це вже ніби й аксіома. А тоді, коли лише прагнули стати для початку сильнішими на вітчизняній арені, наставники конкурентів Віктора не гребували й далекими від спортивних методів. За найменшої-ліпшої надуманої причини намагалися, скажімо, не допустити до поєдинку спортсмена з "глибинки". Окрема і найщиріша дяка тут відомому тернопільському рефері Анатолієві Пацатому. Саме завдяки Анатолієві Михайловичу Віктора вже невдовзі стали оцінювати рівно настільки, наскільки заслужив своїми діями на рингу.

Ще одна окрема тема розмови — здатність підтримувати бойову форму завдяки участі в турнірах, які проводяться в період між офіційними всеукраїнськими і міжнародними змаганнями. До традиційного турніру, який проводять у "Медоборах" на Покрову, цього року додалася і двораундова матчева зустріч польських та українських боксерів, проведена спочатку в Кременці, а за кілька днів і в концертному залі "Холідей" торгово-розважального центру "Подоляни". Ініціатором змагань пам’яті тренерів Івана Ткача та Лева Литвина разом із Віктором Петровим-старшим виступив і колишній призер чемпіонату України, кандидат у майстри спорту Віктор Козачок. Суттєву допомогу надали також кременецькі міліціонери, обласна федерація боксу. Хоч у другому з двобоїв молодший Петров і не мав жодних проблем у протиборстві з поляком Каспером Світлагою, перемігши його вже в першому раунді за явної переваги, все ж розминка перед традиційним турніром найсильніших молодих боксерів України в Сєверодонецьку була необхідна.

Позавчора батько і син, до речі, вже повернулися з Луганщини, де і в новій для себе ваговій категорії до 64 кілограмів Віктор Петров знову впевнено став кращим. Перемогами завершив усі чотири бої, в двох вирішальних здолав ровесників, які теж ставали лауреатами європейських першостей. Тож 2013-й завершить участю в складі збірної України в традиційному і надзвичайно престижному Міжнародному турнірі пам’яті Гейдара Алієва в столиці Азербайджану Баку.

А після новорічно-різдвяних свят — усе спочатку. Січневий чемпіонат України повинен стати трампліном до нових міжнародних випробувань. Перемога в ньому гарантуватиме шанс спочатку поборотися в квітні в столиці Болгарії Софії за звання чемпіона світу, а пізніше — і за вже згаданий титул переможця юнацьких Олімпійських ігор.

Джерело: Вільне життя